Методична робота

Навчально-методичний посібник

Цифрова компетентність як вагома складова траєкторії професійного розвитку педагога Інтерактивний вернісаж педагогічних знахідок - 2022 https://vernicaz-2022.blogspot.com/2021/12/blog-post.html#comment-form ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПЕДАГОГА В СИСТЕМІ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ ДИСТАНЦІЙНЕ ТА ЗМІШАНЕ НАВЧАННЯ – РЕАЛІЇ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ Тетяна ТЕРНАВСЬКА Вчитель української мови та літератури Гімназія № 9 Кіровоградської міської ради Кіровоградської області Анотація.У статті розглянуто сутність дистанційного та змішаного навчання, їхня відмінність від традиційної класно-урочної системи; представлено моделі змішаного навчання; подано приклади різних форматів онлайн-освіти; наведено зразки веб-ресурсів та інструментарій для дистанційного навчання; надано методичні рекомендації для дистанційного навчання учнів 5-11 класів загальноосвітніх закладів за допомогою освітньої платформи. Ключові слова: дистанційне навчання, онлайн-освіта, моделі змішаного навчання, синхронний та асинхронний формати навчання, структура онлайн- та офлайн-діяльності, веб-ресурси, освітня платформа. Постановка проблеми. Сьогодні, в умовах світової пандемії коронавірусу, застосування «цифрових» технологій в освіті – одна з найбільш важливих і стійких тенденцій розвитку світового освітнього процесу. Особливо помітним та актуальним це стало під час карантину, запровадженому державою в 2020 році, яка зобов’язала всіх педагогів проводити освітній процес дистанційно. У ст. 9 Закону України «Про освіту» (п. 4) подано визначення терміну «дистанційна освіта», яка пояснює сутність іншої форми освіти, ніж традиційна класно-урочна: «Дистанційна форма здобуття освіти – це індивідуалізований процес здобуття освіти, який відбувається в основному за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників освітнього процесу у спеціалізованому середовищі, що функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій» [5]. Саме тому в Україні все більшого значення набуває використання хмарних технологій у професійній діяльності педагогічного працівника, адже має ряд переваг перед традиційними формами роботи та засобами навчання. Насамперед – це доступність та безкоштовність, відсутність витрат на програмне забезпечення, співпраця та взаємодія усіх учасників освітнього процесу, можливість доступу до навчальних матеріалів з будь-якого пристрою (планшет, смартфон) при наявності високошвидкісної мережі Інтернет [5]. Аналіз наукових досліджень, на які спирається автор. Проблематику змішаної та дистанційної освіти у своїх роботах вивчали Н. М. Болюбаш, І. М. Ільїна, О. Г. Кіріленко, М. В. Коваль, Н. І. Муліна, О. Ф. Мусійовська, Н. Ф. Телешева, І. В. Холодкова, П. І. Підкасистий, С. В. Шокалюк, Р. В. Шульміна, Б. І. Шуневич та ін. Blended Learning – так зветься мовою оригіналу поняття «змішане навчання». Вперше, дана термінологія була створена та введена в лексикон американським Interactive Learning Center, у 1999 році [7]. Тлумачення дієслова «blend» у кожного з розглянутих авторів різне. Наприклад, Н. М. Болюбаш вважає терміни «змішане навчання», «комбіноване навчання», «гібридне навчання» синонімами та тлумачить їх зміст як «поєднання дистанційного та електронного мережевого навчання з традиційними формами навчання: очною та заочною» [7]. Разом з тим є і ряд проблем, які ще недостатньо вивчені, серед яких особливо помітні такі: традиційна форма освіти, яка заважає учням якісно сприймати матеріал дистанційного та змішаного навчання; швидкий технологічний прогрес у сфері освіти і, як наслідок, стрімкий ріст конкурентів на ринку; застаріла інформація та перенасичення різного роду пропозиціями; відсутність індивідуального підходу до кожного учня. Таким чином, метою статті є аналіз впровадження дистанційного та змішаного навчання в сучасний освітній процес. Завдання статті: дослідження понять «дистанційна» та «змішана» форми освіти; формування самостійної роботи учнів як важливий компонент подальшого навчання; складання рекомендацій щодо застосування дистанційного та змішаного способів навчання як доступу до якісної освіти. Виклад основного матеріалу. Як відомо, дистанційне навчання проходить онлайн, тобто взаємодія вчителя та учнів між собою відбувається на відстані за допомогою інтернет-технологій, тому велике значення тут має самодисципліна здобувачів освіти та їхня мотивація до сприйняття певного матеріалу і навчання загалом. Назва «змішане навчання» набула популярності після появи й публікації книги «Довідник змішаного навчання» Бонкома і Грема. Автори переконують читачів у тому , що змішане навчання об'єднує інструменти очного та дистанційного навчання у тих пропорціях, які найкраще підходять до конкретної ситуації. З вище наведеного можна говорити, що важливе місце в системі дистанційного навчання належить самостійній роботі учнів [7]. Тому для вирішення проблем дистанційного навчання було створено змішану форму вивчення матеріалу. Пропоную розглянути деякі моделі змішаного навчання: 1. Ротаційна модель, яка має 4 підвиди: ротація за станціями; ротація за лабораторіями; перевернутий клас; індивідуальна ротація. 2. Гнучка модель. 3. Модель самостійного змішування. 4. Поглиблена віртуальна модель. (Більш докладно ознайомитись з принципом роботи різних моделей змішаного навчання можна на онлайн-курсі «Про дистанційний та змішаний формати навчання для педагогів та керівників шкіл», модуль 1.4 «Моделі змішаного навчання» від EdEra). Синхронний формат Синхронний формат означає співпрацю в режимі реального часу. Його перевага в тому, що можна залучати учасників миттєво та у визначений час. Це – «прямий ефір»: здобувачі освіти контактують через засоби зв’язку безпосередньо з педагогами. Це можуть бути вебінари, відеоконференції, віртуальний клас або онлайн-тренінг. Асинхронний формат За допомогою асинхронного режиму навчання здобувачі освіти працюють у власному темпі та у зручний для себе час. Педагоги мають зазначити терміни виконання завдань, надіслані для зворотного зв’язку, надати орієнтовний розклад занять для учнів, щоб вони мали уявлення про те, що їм слід робити й коли. Асинхронне дистанційне навчання так само потрібне, як і синхронне, тому що є здобувачі освіти, яким потрібно більше часу на опрацювання тієї чи іншої теми. Наведемо приклади взаємодії вчителя з учнями в асинхронному форматі [4]. МООС Масові відкриті онлайн-курси з інтерактивними вправами та відкритим доступом через інтернет. Приклади: Coursera, EdX, Udacity, Prometheus, EdEra. Онлайн-література Електронні підручники, віртуальні робочі зошити, конспекти тощо. Блог. Вебсайт, основне наповнення якого — записи, зображення чи мультимедіа, котрі регулярно додають. Форум. Форма спілкування педагогів і здобувачів освіти при дистанційному навчанні. Зазвичай на форумах є можливість прикріпити файли різного виду та розміру. Чат. Спілкування користувачів мережі в режимі реального часу, засіб оперативної комунікації. Є кілька різновидів чатів: текстовий, голосовий, аудіо- відеочат. Електронна пошта. Стандартний сервіс інтернету, що забезпечує передавання повідомлень як у формі звичайних текстів, так і в інших формах (графічний, звуковий, відео). Нижче наведено особливості синхронного та асинхронного форматів навчання, а також подається інформація про переваги та недоліки кожного з них. Порівняння синхронного й асинхронного форматів навчання Синхронний формат Можливості: швидкий зворотний зв’язок від педагога: можна відразу пояснити матеріал, який викликає в учнів труднощі; розвиток навичок комунікації; мотивація до навчання в процесі спілкування. Обмеження: якщо індивідуальна увага педагога потрібна кільком учням, іншим доводиться чекати; залежність ефективності навчання від особистості вчителя; високі вимоги до якості зв’язку під час занять. Асинхронний формат Можливості: гнучкість графіка: навчання легше поєднувати з роботою та іншими заняттями; можливість освоїти програму у власному темпі; доступність навчальних матеріалів у будь-який час; розвиток навичок самоорганізації та вміння вчитися. Обмеження: неможливість швидко отримати пояснення від педагога, якщо не розумієш матеріал; складність розвитку навичок, які вимагають взаємодії з педагогом під час відпрацювання; високі вимоги до організації самостійного навчання [4]. Розглянемо деякі засоби та інструментарій для дистанційного навчання Поширені веб-ресурси для дистанційного навчання: Платформи Moodle (https://moodle.org/, Google Classroom (https://classroom.google. Com), G Suite for Education (https://gsuite.google.com/intl/uk/) Zoom (zoom.us/download) — сервіс для проведення відеоконференцій та онлайн-зустрічей. Відеоконференції можна проводити також за допомогою Microsoft Teams, Google Meet, Skype ClassDojo (https://www.classdojo.com/uk-ua/signup Classtime (https://www.classtime.com/uk/) LearningApps.org (LearningApps.org) Padlet.com – це віртуальна дошка, на якій можна розміщувати окремі плитки-дописи з текстовою інформацією, гіперпосиланнями, зображеннями, прикріплювати файли, аудіо-, відеозаписи. Інструментарій дистанційного навчання Відео В інтернеті доступні досить багато відеороликів, які розкривають теми шкільної програми, зокрема канал Міністерства освіти України https://www.youtube.com/c/MONUKRAINE, курси платформ Prometheus https://prometheus.org.ua/, EdEra https://www.ed-era.com/ та інші джерела. «Всеукраїнська школа онлайн» за посиланням: https://bit. ly/2XT6BlA . Онлайн-дошки Прикладами цифрових сервісів онлайн-дошок є https:// jamboard.google.com/ та https://miro.com/app/ Тести www.classtime.com/uk/ Однією з найдоступніших платформ для створення практичних вправ є https://learningapps.org/, а для надання формувального зворотного зв’язку існує спеціалізований сервіс https://goformative.com/ Цікаві можливості розробляти різноманітні інтерактивні вправи на основі флеш-карток надають сайти https://www.studystack.com/ та https://quizlet.com/ Інтерактивні сервіси миттєвого опитування За допомогою цифрових інструментів можна організувати швидкі опитування, що відбуваються в режимі реального часу і допомагають урізноманітнити онлайн-уроки. Популярними сервісами миттєвих опитувань є https://kahoot.com/, https://www.mentimeter.com/, https://www.polleverywhere.com/ Цифрова творчість учнів Об’єктами цифрової творчості учнів можуть бути: 1. карти понять (https://www.mindmeister.com/); 2. комікси (https://www.storyboardthat.com/); 3. блоги (https://www.blogger.com/); 4. програми (https://scratch.mit.edu/); 5. інфографіка (https://www.canva.com/); 6. анотовані зображення (https://www.thinglink.com/); 7. флеш-картки, власні тести тощо. Цікавим може бути завдання створити уявну сторінку в соціальній мережі для персонажа книги (так званий фейкбук https://www.classtools.net/FB/home-page) або переказати сюжет історії, використовуючи емотикони [1]. Нижче подано деякі методичні рекомендації для організації навчання за допомогою освітньої платформи. Рекомендації для організації дистанційного навчання за допомогою освітньої платформи Насамперед необхідно визначитися з моделлю навчання, вирішити, яким воно буде: повністю електронне (асинхронне), електронне з вебінарами (синхронне) чи змішане. Організовуйте вебінари та онлайн-спілкування. Перш, ніж планувати управління проєктами й груповою роботою, поставте собі запитання: 1. Чи будуть учні працювати над проєктами? 2. У який спосіб учні будуть працювати в командах? 3. Як буде забезпечений контроль виконання проєктів? 4. Якою інформацією обмінюватимуться учні? 4. Визначте формат та способи підготовки навчального контенту, а також методи відпрацювання знань за допомогою запитань: 1.Як забезпечити регулярність самостійної роботи: за допомогою автоматичних нагадувань, чеклістів, гейміфікації? 2.Яка підтримка потрібна учням від учителя: зворотний зв’язок за запитом, особиста мотивація, живий діалог, модерація командної роботи? 5. Визначте форми організації комунікації учнів між собою та з учителем [4]. Висновки. Тенденції до зростання ролі самостійної роботи учнів, розмиття меж між різними формами організації навчання внаслідок широкого використання засобів ІКТ привели до появи змішаного навчання – педагогічно виваженого поєднання технологій традиційного, електронного, дистанційного та мобільного навчання. Важливим аспектом впровадження дистанційного навчання є створення єдиного інформаційно-освітнього простору для навчального процесу щодо підготовки учнів. Співпраця є ключовим компонентом у здобутті нових знань. Електронні ресурси змінюють роботу й навчання, тому необхідно переглянути та переробити старі підходи до викладання матеріалу. Перспективи подальших досліджень: розробити модель системи змішаного навчання у загальноосвітніх закладах усіх типів України; виділити засоби інформаційно-комунікаційних технологій, спрямованих на реалізацію змішаного навчання; розробити систему управління змішаним навчанням, що ураховує особливості організації навчального процесу загалом. Список використаних джерел Бандура В. А. Засоби та інструментарій дистанційного навчання. [електронний ресур]. URL: https://naurok.com.ua/zasobi-ta-instrumentariy-distanciynogo-navchannya-206050.html (дата звернення 26.12.2021) Биков В.Ю., Кухаренко В.М., Сиротенко Н.Г., Рибалко О.В., Богачков Ю.М. Технологія розробки дистанційного курсу. За ред. Бикова В.Ю. та Кухаренка В.М. Київ. Міленіум. 2008. 324 с. Болюбаш Н. М. Використання сучасних інформаційних технологій у професійній підготовці економістів [Електронний ресурс]. Інформаційні технології і засоби навчання. 2009. № 5 (13). URL: http://www.nbuv.gov.ua/e- (дата звернення 04.01.2022) EdEra, онлайн-курси «Про дистанційний та змішаний формати навчання для педагогів та керівників шкіл». Ковальова Н. М. Застосування цифрових технологій під час дистанційного навчання учнів початкової школи в освітньому процесі. [електронний ресурс]. URL: https://cutt.ly/iU7pJMS (дата звернення 28.12.2021) Кухаренко В.М., Березенська С.М., Бугайчук К.Л., Олійник Н.Ю., Олійник Т.О., Рибалко О.В., Сиротенко Н.Г., Столяревська А.Л. Теорія та практика змішаного навчання: Монографія (2016) [Електронний ресурс]. URL: http://repository.kpi.kharkov.ua/bitstream/KhPIPress/23536/3/Kukharenko_Teoriia_ta _praktyka_2016.pdf (дата звернення 29.12.2021) Муращенко Т. В. Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету, № 3 (2017) 284 journals/ITZN/em13/ content/09bnmetv.htm Рашевська Н. В. Програмні засоби мобільного навчання [Електронний ресурс]. Інформаційні технології і засоби навчання. 2011. № 1 (21). URL: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/ITZN/2011_1/Rashevska.pdf (дата звернення 20.12.2021) Тимченко О.В. Формування інформаційно-цифрової компетентності майбутніх фахівців освіти. [електронний ресур]. URL: https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=5548 (дата звернення 25.12.2021) Опубліковано Тетяна о 10:51:00