Мої уроки

Тема уроку. Проблема людських стосунків у казці-притчі Е.Андієвської "Говорюща риба". Прихований повчальний зміст твору.

Мета: осмислити поняття притчевості у мистецтві; розкрити ідейний зміст казки-притчі та її місце у циклі казок Е. Андієвської; розвивати культуру зв'язного мовлення, пам'ять, критичне мислення, творчу уяву; формувати вміння узагальнювати, робити висновки; виховувати почуття дружби, взаємопідтримки, толерантне ставлення до оточуючих.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет Емми Андієвської, виставка творів письменниці, дидактичний матеріал (таблиця, індивідуальні картки, тестові завдання, спроектовані на мультипроектор).

Методи та прийоми: проблемні запитання, метод асоціацій, "Блукання текстом", робота в групах,  "Від першої особи",  "Мозковий штурм", "Сніжна грудка", "Вибери сам".

Хід уроку

I. Мотивація навчальної діяльності

 Чи зустрічали ви в художній літературі твори, в яких звірі наділені вмінням говорити?     Назвіть ці твори.

   ( Українські народні казки, байки, збірка І. Франка "Коли ще звірі говорили", Р. Кіплінг "Книга джунглів" тощо).

Сьогодні я пропоную вашій увазі ще один твір, в якому говорити вміють не лише люди. Це казка-притча Е. Андієвської "Говорюща риба".

  Оголошення теми, мети уроку

Ви, мабуть, чули вираз "Як риба у воді"? Що він означає?

 (добре, звично, комфортно).

                                        Проблемні питання:

1. Говорющій рибі було у воді некомфортно. Чому?

  2. Чи можна вважати спілкування балакущої риби і рибалки дружбою?

  3. У чому була фатальна помилка говорющої риби?

II. Актуалізація опорних знань

     Бесіда за питаннями:

1. Що вам відомо про казку як літературний жанр? З якими казками ви познайомилися, навчаючись у 5-му класі? Які з них вам запам'яталися? Чим саме?

2. Чи всі казки однорідні за своєю будовою? Наведіть приклади.

3. У чому полягає виховне значення казок?

III. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

      1. Слово вчителя

 Емма Андієвська, з творчістю якої ми ознайомились на минулому уроці, є автором поезій, прозаїчних творів,  майстром живопису. А ще вона  пише твори для дітей, а саме: казки-притчі, об'єднані спільним початком і закінченням.

Збірка казок Е.Андієвської містить вісімнадцять оповідань. Перед самими казками, між ними та після них відбувається розмова між шакалом та консервною бляшанкою. Ці двоє, зустрівшись ввечері, домовляються розповідати один одному казки. Вони почали розмовляти про те, що люди їх не розуміють, забувають, «що речі, які перебувають в людському оточенні, олюднюються», теж мають душу. При цьому шакал розповідає казки із сумним закінченням, а бляшанка — казки із щасливим кінцем. Кожну розказану казку обоє коментують та інтерпретують її мораль по-своєму.

У казках піднімаються питання моралі, такі як дружба ("Говорюща риба" та "Казка про гадюку й орла, або невдячного приятеля"), воля ("Казка про упиреня, що живилося людською волею"), шкідливість пихатості ("Казка про пихатість"), важливість віри людини у себе ("Казка про чоловіка, що заступав Усевишнього"), осудження егоїзму ("Казка про яян").

Але ці казки були не зовсім звичайні — це були притчі. Персонажі казок, такі як блискавка, море та живі істоти також наділені людськими якостями.

  -  Що ж таке притча?

Теорія літератури

(Учні записують визначення до літературознавчих словничків)

Притча — невеликий фольклорний або літературний розповідний твір, який містить повчання в алегоричній формі.

У притчі події підпорядковані повчальній частині. Притча схожа на байку. Однак смисл притчі більш значимий: вона ілюструє важливу ідею, торкаючись проблем моралі, загальнолюдських законів. Притча часто служить для прямої настанови читачу щодо поведінки, вчинків.

Чи звернули ви увагу на незвичну назву казки? Такий  художній засіб у літературі, який поєднує слова з протилежним значенням, називається оксюмороном.

(Учні записують визначення до літературознавчих словничків)

 2. Опрацювання твору Емми Андієвської "Говорюща риба"

                                                              

  2.1. Бесіда за текстом

- Чи сподобалася вам казка? Чим саме?

- Який епізод вразив найбільше? Чому?

- Що надзвичайного ви помітили в сюжеті твору? Визначте фантастичні елементи казки-притчі.

                                                    

     Прочитайте початок казки-притчі  (запис на мультипроекторі)

"У великих водах, що існують від віків, серед табунів мовчазної риби у шанованих риб'ячою громадою батьків, народилася балакуща риба. Спочатку, коли риба була маленькою, засмучені батьки сподівалися, що з віком, як їхня дитина вбиватиметься в луску, це мине, як минають дитячі хвороби, але час ішов, риба ставала великою і пругкою, на ній полискувала вже луска, як викута з найліпшої дамаської криці, а балакущість риби, не тільки не зникала, а навпаки, набрала такої вправности, що батькам уже незручно стало признаватися, що вони належать до одної родини".

 2.2. Складіть асоціативний ряд до слова "риба". Поясніть свій вибір слів

 2.3. "Блукання текстом"

Користуючись текстом казки-притчі, знайдіть ключові слова для розуміння твору, визначте його тему та головну думку.

(Тема: зображення фантастичної події: риба говорить і ходить по суші.

Ідея: засудження тих, хто чує тільки власне «я», до всього іншого — байдужі.

 Головна думка: сутність людського життя, призначення людини на землі —прагнути гармонії та взаєморозуміння,  допомагати ближньому, відчувати власну необхідність для іншого.

 2.4. Робота в групах

 Учні отримують завдання: користуючись текстом казки-притчі, скласти монолог "Від першої особи":

I група – "Я - риба".

II група – "Я – рибалка".

III група – "Я – жінка рибалки".

Висновки груп, відповіді на запитання

Запитання для І групи:

- Чи мала говорюща риба розуміння в сімї? А серед найближчого оточення? Чому?

- Який присуд ухвалила рибна громада нашій героїні?

- Що сталося з говорющою рибою на березі?

Запитання для ІІ групи:

- Яке враження справила говорюща риба на рибалку?

- Що ми дізнаємося про його життя?

- Чи щасливо почувається рибалка в сімейному колі? Чому?

Запитання для ІІІ групи:

 - Чому жінка не була приятелем для свого чоловіка?

 - Що спільне між жінкою рибалки і говорющою рибою? А відмінність?

 - "Вмирати, за все життя не почувши голосу риби, - це справді найгірше, що може  трапитися людині". Чи згодні ви з цією думкою?

2.5. Робота з таблицею

Заповніть таблицю "Порівняльна характеристика персонажів" (самостійно в зошитах), дайте відповідь на проблемне питання: "Чи можна вважати спілкування балакущої риби і рибалки дружбою?"

Говорюща риба	Рибалка
Спільне
Відмінне

- Які проблеми порушує автор у творі? Обгрунтуйте свою думку

   (метод "Мозковий     штурм")

проблема особистості і натовпу                                             проблема дружби

                                                         Проблематика твору

 проблема  взаєморозуміння                                                    проблема  втрати

                                                

                                                              

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

    1. Розв'язування тестових завдань

1. Як поставились батьки до своєї балакущої дитини?

    а) зраділи, що вона особлива;

    б) почали її соромитись;

    в) були байдужі до неї.

2. Чому балакуча риба покинула свій табун?

    а) бо її ніхто не розумів;

    б) їй заздрили інші риби;

     в) її ненавиділи оточуючі.

3. Який присуд ухвалила рибна громада говорющій рибі?

    а) видалити її з води на берег;

    б) бути такою, як всі (німою);

    в) навчити інших риб говорити.

4. Яке було перше враження риби на суші:

    а) вона засмутилась;

    б) зраділа новизні;

    в) боялась оточення.

5. Як говорюща риба познайомилася з рибалкою:

   а) свідомо вибрала його серед гурту інших рибалок;

   б) рибалка сам запропонував рибі дружбу;

   в) все вийшло випадково, коли рибалка відбився від гурту.

6. Чому рибалка запросив рибу в гості?

    а) хотів показати своїй родині нового приятеля;

    б) хотів похизуватися рибою перед односельцями;

    в) хотів її убити.

7. Кому повідомила риба про свій візит до рибалки?

    а) вітру;

    б) сонцю;

    в) дощу.

8. Хто привітався з говорющою рибою?

    а) жінка рибалки;

    б) його діти;

    в) сусіди рибалки.

9. Чому жінка рибалки не почула відповіді риби?

    а) через власну балаканину;

    б) через те що недочувала;

    в) розмовляла в цей час із сусідами.

10. Що сталося з говорющою рибою?

     а) її відпустили у море;

     б) її кинули в акваріум;

     в) засмажили на пательні.

11. Чому рибалка не впізнав свого приятеля на сковорідці?

      а) його там не було;

      б) рибу вже з'їли;

      в)  вся смажена риба була однакова.

12. Як почали ставитися люди до рибалки?

      а) цуралися і похитували головами;

      б) не помічали його;

      в) глузували, насміхалися з нього.

2. Методичний прийом "Сніжна грудка"

   ( учні по черзі отримують "сніжну грудку" і виконують завдання вчителя.  Алгоритм: слово –речення-питання-відповідь. Наприклад: риба -В одній сімї народилася говорюща риба. – Чому риба говорила? – Вона хотіла спілкуватися, мала потребу бути почутою).

V. Підсумок уроку

   Як бачимо, для кожної людини важливо бути почутою і зрозумілою для інших. Чи не    тому діалог між шакалом і бляшанкою в кінці казки закінчується філософськими висновками про сутність дружби, взаєморозуміння і почуття самотності. Але чому "сумно, що жінка не почула голосу риби в цьому житті?" Є над чим подумати…

VI. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів

VII. Домашнє завдання: метод "Вибери сам"

"для літературознавців": знайти ознаки притчевості в творі, пояснити їх; дібрати приклади з творів інших авторів.

"для психологів": дати характеристику кожному персонажеві (письмово).

"для художників": намалювати портретну галерею дійових осіб казки-притчі.

"для поетів": скласти вірші за початком:

Я – риба говорюща,

                                                              І я така одна…

                                           або

Ви зустрічали рибу,

   незвичну, балакучу?..